Powered by : kan-studio Support by M.Saenko

За роз’ясненнями до фахівців Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області звернулась головний бухгалтер підприємства, яке спеціалізується на наданні послуг будівництва і ремонту, з питанням як правильно визначити область застосування відрядної форми оплати праці в межах правового поля.

 

 


Головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні Ганна Попко пояснила, що форми і системи оплати праці встановлюються підприємствами та організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням вимог і гарантій, передбачених законодавством. Найчастіше застосовують дві основні форми заробітної плати - відрядну (відповідно до кількості виробленої продукції) й погодинну (відповідно до кількості відпрацьованого часу).

Якщо детально розглянути відрядну форму оплати праці, можна сказати, що  відрядною називається така форма оплати праці, при якій заробітна плата працівнику (бригаді) нараховується за кількість продукції (робіт, послуг), яке було вироблено у встановлений час. Тобто, при відрядній оплаті праці розмір винагороди визначається пропорційно обсягу виконаної роботи.Крім того, для даної форми оплати праці необхідна наявність прямо пропорційної залежності між витратами живої праці й одержаними результатами, тобто працівник повинен вмотивовано збільшувати випуск продукції відповідно до потреб виробництва і його заробіток прямо залежить від кількості та якості виготовленої продукції або обсягу виконаних робіт.

Областю застосування відрядної оплати праці є ті роботи, де можливо виміряти кількість виробленої продукції (у штуках, тонах, метрах тощо); де є необхідність неухильного підвищення обсягів виробленої продукції або виконуваних робіт; де зростання виробітку (обсягів виконуваних робіт) не погіршує їх якість, та не порушує технологію виробництва.

При використанні відрядної оплати праці необхідно виконати ряд умов: налагодити облік кількісних результатів праці та контроль якості продукції (робіт); організувати правильну тарифікацію робіт та обґрунтоване нормування праці; забезпечити нормативну завантаження працівника, що гарантує йому нормальний рівень заробітної плати, а також своєчасну видачу виробничих завдань, нарядів, матеріалів, інструменту; створити необхідні умови праці, що відповідають вимогам охорони праці на виробництві; забезпечити справний стан приміщень, споруд, машин.

При відрядній системі оплати праці заробітна плата розраховується на основі відрядних розцінок, які визначаються розрахунковим шляхом, виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу). У загальному вигляді відрядна розцінка визначається шляхом ділення годинної (денної) ставки, відповідної розряду виконуваної роботи, на годинну (денну) норму виробітку. Відрядна розцінка може бути визначена також шляхом множення годинної або денної тарифної ставки, відповідної розряду виконуваної роботи, на встановлену норму часу в годинах або днях.
Норма виробітку - це кількість продукції (робіт, послуг), яке працівник повинен провести за одиницю робочого часу. Норми виробітку визначаються керівництвом організації, розмір годинної (денної) ставки встановлюється у Положенні про оплату праці та штатному розкладі.

Розрізняють наступні різновиди відрядної форми оплати праці:
-    пряма відрядна - оплачується за відрядними розцінками безпосередньо за кількість виробленої продукції (операцій);
-    відрядно-преміальна - робітникові понад заробіток за прямими відрядними розцінками виплачується премія за виконання і перевиконання заздалегідь установлених кількісних і якісних показників роботи;
-    відрядно-прогресивна - оплата праці за відрядними розцінками в межах установленої норми, а виконання роботи понад норму - за прогресивно зростаючими відрядними розцінками. Така оплата праці може запроваджуватися на обмежені терміни в тих виробництвах, де потрібні додаткові заходи для стимулювання інтенсивності праці для досягнення прогресивних норм виробітку;
-    непряма відрядна - застосовується зазвичай для оплати праці допоміжних робітників, які обслуговують основне виробництво (наладчики, кранівники, стропальники тощо.). Заробітна плата робітника при непрямій-відрядній оплаті праці залежить від результату праці основних робітників, а не від його особистого виробітку;
-    акордна та акордно преміальна - при акордній системі загальна сума заробітку визначається до початку виконання роботи за нормами, що діють, і відрядних розцінок. Відрядна розцінка встановлюється відразу на весь обсяг робіт, які повинні бути виконані в строк. Якщо при акордній системі за термінове та якісне виконання робіт виплачується премія, то вона називається акордно-преміальною системою оплати праці. Акордна оплата праці стимулює виконання всього комплексу робіт з меншою чисельністю працюючих і в коротші терміни;
-    колективна відрядна - заробіток кожного працівника поставлений у залежність від кінцевих результатів роботи всієї бригади, дільниці тощо.

Отже, областю застосування відрядної оплати праці є ті роботи, де можливо виміряти кількість виробленої продукції; є необхідність неухильного підвищення обсягів виробленої продукції або виконуваних робіт; зростання виробітку не погіршує їх якість, не порушує технологію виробництва і техніку безпеки.


10.04.2018 |

Повернутись назад