Powered by : kan-studio Support by M.Saenko

До Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області надійшло питання від співробітника медичної установи м. Новомосковськ, яка скаржиться на масове скорочення персоналу та просить роз’яснення щодо порядку скорочення працівників. Відповідь надає головний інспектор праці відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпровському регіоні Олена Лашкевич.

 


Згідно з ч. 3 ст. 64 ГКУ підприємство, установа, організація тобто роботодавець, має право самостійно визначати організаційну структуру, а також встановлювати чисельність працівників і штатний розпис, тобто за певних обставин роботодавець може (а інколи змушений) змінювати чисельність або штат працівників скороченням.

Відповідно до роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України, надане листом від 07.04.2011 № 114/06/187-11, скорочення штату працівників та скорочення чисельності працівників – це різні поняття.

Чисельність працівників – це списочний склад працюючих, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості.

Штат працівників – це сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства. Тому, скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.

Скорочення чисельності або штату працівників допускається виключно у разі наявності змін в організації виробництва і праці.

У пункті 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначається, що, розглядаючи трудові спори, пов’язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов’язані, зокрема, з’ясувати, чи справді на підприємстві відбулися зміни в організації виробництва та праці, зокрема, скорочення чисельності або штату працівників, які є докази щодо змін в організації виробництва та праці, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника.

Тому, при звільненні працівників унаслідок змін в організації виробництва та праці не стільки важливо, що саме сталося — скорочення чисельності чи скорочення штату, скільки те, чи дотримано встановлений порядок вивільнення працівників у цьому разі.

Як відомо, основним законодавчим актом України, який регулює питання захисту трудових прав громадян, є Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП України). У статті 42 КЗпП України наведено перелік категорій працівників, яким надається переважне право бути залишеними на роботі після скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці.

А ще КЗпП України категорично забороняє дискримінацію працівників за віком: стаття 21 набула чинності 26 листопада 2015 року.( Закон України від 06.04.2017 № 2005 – VIII «Про внесення зміни до статті 42 Кодексу законів про працю України щодо захисту трудових прав працівників»).

Отже, зважаючи ж на відсутність у законодавстві визначення понять «скорочення чисельності» та «скорочення штату», на нашу думку, під час підготовки документів для звільнення працівників за згаданою підставою доцільно використовувати об’єднавче формулювання «скорочення чисельності та штату працівників», адже, по суті, роз’яснення Мінпраці, викладене в листі №114/06/187-11, підтверджує, що скорочення чисельності без скорочення штату неможливе, і навпаки.
 


26.02.2020 |

Повернутись назад